Сьогодні, 24 лютого 2024 року, минає другий рік повномасштабної війни Росії проти України. За цей час Українська держава здобула багато перемог, але зазнавала й невдач. Ворог намагався не лише захопити українські території, а й знищити все живе на них шляхом ракетно-дронових атак по інфраструктурі, по мирних людях. На тлі запеклих боїв, що тривають, дефіциту озброєння та масованих атак по цивільних Україна досі стоїть і продовжує відстоювати свою незалежність та свободу.

ТСН.ua зібрав головні події за два роки повномасштабної війни.

Два роки війни – перемоги і поразки, хронологія подій

У перші два місяці повномасштабного вторгнення російські війська вдерлися на території дев’яти областей України, чотири з яких окупували майже повністю. В оточення потрапили Суми, Чернігів, тривали важкі бої за Київ та Харків, ворог захопив Херсон і Маріуполь.

Два роки великої війни: головні здобутки і втрати України, криваві теракти РФ і головні цифри боротьби, що триває

Військово-політичне ккерівництво України тоді повідомляло, що ЗСУ діють методами "маневреної оборони" – спеціально відступають і дають росіянам просунутися вглиб, щоб розтягнути комунікації і бити по ворогу з усіх боків. Окупанти змогли проникнути до Бучі, Ірпеня, Бородянки, а також Ягідного на Чернігівщині, де вони катували, ґвалтували, вбивали і тримали в заручниках мирних жителів. Водночас, впевнено рухаючись танковими колонами по дорогах, російські війська зазнавали колосальних втрат.

Київська оборонна операція

У березні-квітні 2022 року українська армія здійснила, як здавалося тоді, неможливе: вибила окупантів з-під Києва, завдавши їм значної шкоди. Відступ ворога від столиці та всієї півночі України став настільки поворотним моментом у війні, що у Кремлі змушені були це пояснити "жестом доброї волі", який окупанти виявили після переговорів з українською делегацією у Стамбулі.

Після цього ворог усвідомив, що взяти Київ "за три дні" не вдалося, Харків не здався, про Одесу було годі й мріяти, а величезні втрати примусили Росію перейти до менш амбітних планів – сконцентруватися на захопленні всього Донбасу.

Водночас Україна перейшла до планування свого наступу, аби звільнити всі захоплені ворогом території та вийти на свої кордони 1991 року.

Однією з перших і найяскравіших на сьогодні українських перемог у війні стало затоплення російського крейсера "Москва" – флагмана Чорноморського флоту. Він пішов на дно 14 квітня 2022 року, після чого світ зрозумів, що українці здатні не тільки оборонятися, а й відповідати на агресію ворога.

Звільнення Зміїного, Харківщини і Херсона

Влітку того ж року ЗСУ під час операції звільнили острів Зміїний: завдали росіянам нищівного удару і знищили всю їхню техніку. В загарбників не було іншого вибору, аніж тікати з острова.

У серпні-вересні українські війська провели блискучу Харківську стратегічну наступальну операцію, звільнивши від ворога всю область, і відкинувши противника ла лінію держкордону. Ця операція стала однією з найяскравіших сторінок в історії нинішньої війни.

Але Харківська операція була не єдиною. Паралельно українські сили методично з усією міццю завдавали ударів по загарбниках на Херсонському напрямку, які зрештою призвели до повного звільнення Херсона. На згадку одразу спадають сльози радості херсонців, які зустрічали бійців ЗСУ на центральній площі міста.

Звільнення Зміїного, Харківщини та Херсона стало апогеєм українських перемог 2022 року. Після цього і українці, і на Заході повірили, що держава здатна вигнати російські війська зі своєї землі.

Атаки по енергетиці

Однак радість від перемог була затьмарена атаками по енергетичній інфраструктурі України, які росіяни розпочали восени 2022 року. В Українських містах і селах діяли віялові відключення світла. Водночас брак наступальної зброї, танків, літаків і боєприпасів примусив українські війська відкласти свій контрнаступ.

Контрнаступ ЗСУ 2023 року

За місяці до літнього контрнаступу ЗСУ 2023 року російські війська збудували потужні лінії оборонних укріплень на фронті та облаштували величезні мінні поля. Їх можна було здолати лише найновішою технологічною зброєю, яку партнери не поспішли передавати.

За підрахунками аналітиків "Слово і діло", що базуються на даних тепер вже ексзаступниці міністра оборони Ганни Маляр, протягом трьох місяців літнього контрнаступу ЗСУ вдалося звільнити 248,8 кв. км територій.

Українські захисники деокупували сім населених пунктів у Донецькій (Благодатне, Макарівка, Нескучне, Сторожове, Рівнопіль, Старомайорське, Урожайне) та п’ять – у Запорізькій області (Левадне, Лобкове, Новодарівка, П’ятихатки та Роботине).

На тлі контрнаступу ЗСУ власник російської ПВК "Вагнер" Євген Пригожин висловив претензії до військово-політичного керівництва РФ та оголосив про "похід на Москву". Спроба, очікувано, провалилися, а через певний час росіяни оголосили про загибель Пригожина в авіакатастрофі.

ЗМІ і політики на Заході заявляли про своє розчарування українським контрнаступом 2023 року, який не призвів до тих результатів, на які там очікували. На переконання екскомандувача військами США в Європі генерал-лейтенанта у відставці Бена Годжеса, невдача контрнаступу ЗСУ – провина західних союзників України, а не військового командування чи політичного керівництва. Годжес аргументував це тим, Захід не зміг забезпечити українську армію усім необхідним для такої широкомасштабної операції, зокрема військово-повітряними потужностями і високоточною зброєю для ударів по російських тилах.

Батви за Бахмут та Авдіївку

Водночас для ворога пріоритетом залишилась повна окупація Донеччини та Луганщини. Реалізація цього плану розпочалася з наступу на Бахмут, який стартував ще в серпні 2022 року. Найдраматичніші події в районі міста відбувалися в січні-травні 2023 року. Спершу ЗСУ втратили Соледар, а потім і сам Бахмут. Росіянам вдалося захопити місто завдяки превазі в живій силі та артилерії. Ворога втратив у боях за Бахмут понад 60 тис. бійців, а ЗСУ – 7,5 рази менше.

У грудні 2023 року окупанти розпочали новий наступ широким фронтом на всій Донеччині. Ворог повністю захопив знищену Мар’їнку.

Від жовтня 2023 року російські окупанти почали наступальні дії в районі Авдіївки. Станом на середину грудня ворог вів штурмові дії щонайменше у 16 місцях. На штурм Авдіївки ворог кинув 40 тис. військових. Після місяців спротиву і пекельних боїв 16 лютого ЗСУ відійшли з позиції  "Зеніт", а 17 лютого – повністю залишили Авдіївку та відійшли на вигідніші позиції.

Обидві битви – за Бахмут та Авдіївку – увійдуть в історію як найбільш кровопролитні. Однак на цей момент, за оцінками начальника ГУР Міноборони України Кирила Буданова, РФ не має сил для повного захоплення Донеччини та Луганщини – досягнення своєї головної мети.

Ба більше, Зеленський заявив, що Україна 2024 року планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.

Перемоги України в повітрі та на морі

2023 року українські війська постійно збільшували далекобійність своїх засобів ураження. Так, дрони почали долітати до Москви і бити по військових летовищах Росії. Сили оборони України завдали понад 20 ударів по аеродромах по всій території РФ, знищуючи і пошкоджуючи ворожі військові літаки.

У битві за Чорне море, не маючи власного флоту, Україна за допомогою дронових атак змусила російські кораблі відступити із Севастополя до Новоросійська. Але й там до ворожих суден дістають українські морські дрони.

Тільки за останні чотири місяці ЗСУ знищило 20% Чорноморського флоту РФ: удари ракетами та дронами по доках у Севастополі, де знищили перший підводний човен; ліквідація великого десантного корабля "Новочеркаськ" у порту Феодосії; знищення ремонтних доків у Керчі; удар по Новоросійську, де пошкодили ще один десантний корабель ("Оленегорський горняк"). Усі ці перемоги змусили російський флот відступити з української акваторії.

Українські сили також повернули під свій контроль так звані "вишки Бойка". Завдяки цьому і проведенню двох наземних операцій на східному узбережжі Криму українські війська продемонстрували перспективи деокупації півострова, а це може відбутися лише через перешийок.

ЗСУ також допомогли повністю вирішити проблему з зерновим коридором, яким Україну та світ шантажувала РФ.

Війна на території РФ

2023 року війна торкнулася російської території не лише в повітрі, а й на землі. Влітку сформований із росіян легіон "Свобода Росії" здійснив кілька рейдів до Бєлгородської області. А наприкінці грудня "свободівці" провели серію боїв на Бєлгородщині, демонструючи асиметричні можливості, які можна використовувати у цій війні.

Найстрашніші атаки по цивільних та інфраструктурі за два роки війни

Окрім лінії фронту, Росія перетворила на поле бою всю територію України, завдаючи ударів по цивільних, житлових будинках, дитсадках, школах, лікарнях та іншій інфраструктурі, яка до війська не має жодного стосунку. Зауважимо, 2022-2023 року в окупантів була мета загнати Україну в блекаут, а 2023-2024 – ворог обрав дещо інший вектор на завдання ударів. Так, росіяни б’ють по портовій інфраструктурі аграрного сектору, по нафтогазовій галузі і оборонних підприємствах.

За даними Повітряних сил ЗСУ, від початку повномасштабної війни росіяни випустили по території України понад 8 тис. ракет усіх типів. На щастя, долетіли не всі. Зокрема, сили ППО знищили за цей період 25 із 78 "Кинджалів", 406 із 843 "Калібрів", 1176 зі 1513 ракет Х-101/Х-555.

ТСН.ua зібрав одні з найкривавіших російських теракті проти проти мирних українців від початку повномасштабного вторгнення.

Підрив Каховської ГЕС

В ніч проти 6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Внаслідок затоплення водою, яка ринула з греблі, в зоні лиха опинилося близько 16 тис. людей, було підтоплено близько 80 населених пунктів, зокрема й частина Херсона.

Руйнування греблі спричинил

Джерело