Новини та події Рівного та Рівненської області 10 грудня 2023 року: фото, відео, коментарі, які вдалось зібрати Суспільному.

На Рівненщині у чотирьох ліцеях закінчать будівництво укриттів до кінця 2023 року. Крім цього, передбачена державна субвенція для будівництва захисних споруд у 2024 році.

Про це повідомила в етері Українського радіо Рівне заступниця директора обласного департаменту освіти Марина Пашковська.

Укриття у ліцеях, стратегія розвитку області, доброволець про службу. Головні новини Рівного та області 10 грудня

З її слів, у більшості ліцеїв є укриття, але є заклади, які домовляються про використання захисних споруд в інших будівлях:

"На сьогодні заклади освіти області забезпечують укриття у 899 власних об'єктах фонду захисних споруд.Ті, які не мають власних укриттів, підписали договори з іншими суб'єктами господарювання, таких — 247. У порівнянні з 2022 роком, значно зросла кількість тих закладів освіти, які працюють в очному або змішаному форматі, наразі в області таких закладів 93%".

Марина Пашковська нагадала, що у 2023 році Рівненщина отримала субвенцію з державного бюджету на капітальний ремонт та будівництво захисних споруд:

"Сьогодні здійснюється капітальний ремонт в Березнівському ліцеї за числом 2 та будується сховища на території Клесівського ліцею, протирадіаційне укриття на території Бабинського ліцею, нове будівництво укриття на території опорного закладу "Котівський ліцей" Олександрійської сільської ради. Ці об'єкти практичного готові і закінчення будівництва очікуємо до кінця цього року".

Вона додала, що у 73 закладах середньої освіти є потреба в облаштуванні укриттів в приміщеннях або на їх території. Для цього вже передбачена державна субвенція у 2024 році.

Що казали в департаменті раніше про плани і ціни

У серпні директор департаменту освіти Петро Коржевський розповідав, що в області після завершення будівництва з'являться 14 нових укриттів, що складає 3% від їх загальної кількості. Він зазначив, що у 45 навчальних закладах Рівненщини укриттів немає.

У дев'ятьох освітніх закладах проводять роботи щодо облаштування укриттів. На це виділили з освітньої субвенції гроші у сумі 50,5 млн грн та співфінансували територіальні громади у розмірі майже 39,2 млн:

будівництво у Бабинському ліцеї; будівництво у Клесівському ліцеї; будівництво в опорному Котівському ліцеї Олександрійської громади; капітальний ремонт у Березнівському ліцеї №2.

У п'яти закладах освіти будують укриття коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії — 78,3 млн та за співфінансування місцевих бюджетів — 12,4 млн, повідомляв Суспільному Петро Коржевський. Роботи проводять у:

Цепцевицькому ліцеї Сарненської громади; Городецькому ліцеї Сарненської громади; Кидрівському ліцеї Каноницької громади; Ясногірському ліцеї Вирівської громади; опорному закладі — Люхчанський ліцей Сарненської громади.

На Рівненщині 11 грудня очікують хмарну погоду з проясненнями, інформує обласний центр з гідрометеорології. Вночі пройде помірний та мокрий сніг. Вдень — невеликий сніг з дощем, слабке налипання мокрого снігу, слабка ожеледь. Вночі та вранці — слабкий туман. На дорогах — ожеледиця. Вітер — південно-східний, 7-12 м/с, поривчастий.

Температура на Рівненщині: вночі — 0-5º морозу, вдень — від 2º морозу до 3º тепла. У Рівному: вночі — 2-4º морозу, вдень — 0-2º тепла.

На Рівненщині ошукали жительку Вараського району на понад 15 тисяч гривень. На мобільний телефон жінки зателефонував псевдобанкір та попросив назвати дані картки, щоб нібито розблокувати її.

Про це 10 грудня повідомили у пресслужбі поліції в Рівненській області.

За даними поліції, на мобільний телефон 51-річної жительки надійшов дзвінок від нібито співробітника служби безпеки банку:

"Під час телефонної розмови "псевдобанкір" повідомив, що її платіжна картка заблокована. Для її розблокування необхідно слідувати інструкціям: жінка назвала останні чотири цифри номера банківської картки, CVV та пін-коди", — повідомила пресслужба поліції.

З рахунку жінки зникли 15 700 гривень. За фактом шахрайства триває досудове розслідування.

Напередодні зимових свят люди прикрашають свої оселі новорічними прикрасами, однак чимало з них можуть бути шкідливими для здоров'я. Існують поради, як мінімізувати ці ризики.

Про них розповіли у Facebook Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб.

"Пластикові вироби, виконані з неякісної сировини, а також з порушенням технології при створенні, часто призводять до вивільнення отруйних речовин, таких як фенол, свинець та інших токсичних речовин, що можуть спричинити хімічні отруєння та сильні алергічні реакції у дорослих і дітей", — йдеться у дописі.

Найефективнішим способом убезпечити себе та дітей від неякісних іграшок — купувати їх у спеціалізованих магазинах, супермаркетах, де іграшки мають необхідне маркування, а продавець може надати всю необхідну документацію, яка підтверджує безпеку та якість обраної вами продукції.

Обласний центр профілактики та контролю хвороб дав кілька порад, як правильно обирати святкові декорації, аби вони не нашкодили:

звертати увагу на запах виробу. Пластмасова прикраса не повинна різко пахнути – такий виріб не варто купувати, якою б спокусливою не була ціна; блискітки не повинні осипатися, а фарба — залишати сліди на руках; важливо вивчити склад, походження іграшки. І якщо виробник обмежився словом "пластик", варто відмовитись від її придбання.

На Рівненщині громадськість закликають долучитися до підготовки Стратегії розвитку області на наступні кілька років. Актуальними будуть, зокрема, проєкти, які стосуються оборони, війська та післявоєнного відновлення. З допомогою "партнерів" на це шукатимуть фінансування.

Про це у Telegram повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш за підсумком засідання керівного комітету та обласної робочої групи.

Йдеться про Стратегію розвитку області до 2027 року. За словами голови облради, в регіоні шукають ідеї, які допоможуть розвиватись громадам:

"Наші партнери готові допомогти це реалізувати до 2027 року. Область має актуалізувати свою стратегію розвитку на найближчі кілька років і сформувати відповідний каталог проєктів. Наш рух до ЄС потребує саме стратегічних рішень, маємо робити це синхронно із громадами, щоб знати слабкі й сильні сторони. Актуальними будуть проєкти, які стосуються оборони та підтримки нашого війська, а також післявоєнне відновлення. На цьому не обмежуємось, але розуміємо важливість таких ідей".

Також він додав, що ідеї стратегії розвитку можуть пропонувати як фізичні, так і юридичні особи:

місцеві органи влади; громадські організації; установи всіх форм власності.

Проєктні ідеї прийматимуться до 16:00 29 грудня 2023 року. У формі для подання ідеї проєкту потрібно вказати:

назва проєкту; цілі; територія впливу; вигодонабувачі проєкту; опис проєкту; показники результативності; заходи проєкту; бюджет.

"Існує низка критерій, яких треба дотриматись — детально про це тут. Робоча група з розробки Стратегії відбере та проаналізує ідеї, щоб визначити пріоритетні. У підсумку сформують Каталог проєктів регіонального розвитку до 2027 року і визначать джерела їх фінансування", — наголосив Андрій Карауш.

На фронті 8 грудня загинув військовий Роман Фарина із села Гнатівка, що на Рівненщині, повідомили у Facebook Повчанської громади.

Роман Фарина — народився 2002 року у селі Гнатівка. Закінчив Малосадівський ліцей у 2018 році. Навчання продовжив у Мирогощанському аграрному коледжі. Солдат вступив до лав ЗСУ 26 вересня 2023 року. Згодом отримав військово-облікову спеціальність "стрілець-снайпер".

21-річний військовий загинув в бою 8 грудня на Бахмутському напрямку на Донеччині.

У війську відчувається проблема у потребі з ротацією бійців, які на фронті більше року, а також військові розуміють програш в інформаційній війні України із місцевим населенням фронтових та прифронтових регіонів. Так вважає ексжурналіст, депутат Рівненської міської ради Олександр Курсик, який з початком повномасштабного вторгнення відмовився від бронювання та пішов добровольцем на фронт. Там отримав дві контузії, наразі продовжує службу. В етері Українського радіо Рівне він розповів про те, яким був його військовий шлях, які труднощі виникають під час захисту держави та що впливає на моральний стан українських захисників.

— Як розпочали і як проходить ваш шлях військовослужбовця?

— Розпочалася моя військова служба ще в 2016 році, я був членом підрозділу цивільно-військового співробітництва. Рівненська міська рада направила тоді мене, як бажаючого, у місто Попасна Луганської області і я у складі цього підрозділу працював в населених пунктах Попаснянського району. Це такий підрозділ по штибу натівського, який працює більше з місцевим населенням, покращує імідж збройних сил і допомагає конкретним жителям конкретних прифронтових і фронтових сіл.

В НАТО вони відбудовують, мають фінансові можливості, допомагають якось матеріально. В нас цей підрозділ тільки набирає обертів і ми більше займались волонтерською, але водночас і військовою діяльністю. Після того, коли я повернувся назад у Рівне, зрозумів, що війна, на жаль, швидко не закінчиться, бути простим солдатом бажання немає і я усвідомлював, що ще повернусь до лав збройних сил. Я вступив до Національного університету водного господарства на військову кафедру, успішно її закінчив через 18 місяців, отримав офіцерське звання і став молодшим лейтенантом.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, я, за власним бажанням, завітав до Рівненського міського військкомату, заявив про те, що я офіцер, маю бажання служити і мене направили в 14-ту бригаду. Через декілька днів відправили одразу в Миколаївську область під Снігурівку і з того часу я зайшов молодшим лейтенантом — "піджаком", як у нас кажуть на випускників військових кафедр. Був командиром взводу, т.в.о командира роти і отр

Джерело