Каже, дистанційка і війна тут ні до чого.

Докерувалися: Лікарчук дав вбивчий аналіз, чому українці «біжать від школи»


Колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук назвав чотири причини, чому результати PISA-2022 погіршились порівняно з 2018 роком.

Про це ми писали у матеріалі:

Вчать уроки найдовше – відстають на роки: про вражаючу різницю між знаннями школярів в Україні та світі

На думку Лікарчука, справа не у дистанційному навчанні та повномасштабній війні Росії проти України, а у великій кількості реформ, відсутності мотивації в освітян та роботи над помилками.

Про це він написав у Facebook, його допис набрав десятки поширень.

Подаємо його без змін.

Чому всі жахаються і дивуються результатам участі українських учнів в PISA-2022? На мою думку – результати очікувані. І не стільки через війну і дистанційку, як із чотирьох причин:

1. Ігноруємо закон діалектики про переростання кількісних змін в якісні. Забуваючи, що якісні – не завжди означає позитивні. У даній ситуації, від захмарної кількості т.з. «реформ», наступили негативні якісні зміни. І не потрібно у тому звинувачувати вчителів.

Реформатори і агенти змін докерувалися. Нагадую слова Наполеона: «Немає поганих армій, є погані полководці».

2. В учнів відсутня мотивація здобувати знання. Здобувачів освіти перетворили в отримувачів освіти, що не одне й те саме. Отримане й здобуте власною працею має різну вартість: номінальну і споживчу.

У Сінгапурі, Філіппінах, Китаї, Японії учні біжать до школи і цінують можливість здобути освіту. Тому ці країни за результатами PISA були і є на перших місцях. У нас – біжать від школи. Якби не політика примусу – то взагалі б не ходили.

3 У вчителів відсутня мотивація якісно працювати і професійно зростати. Попри внутрішні системи забезпечення якості освіти, сертифікації, атестації, вебінари, квести, конкурси, рейтинги, олімпіади, силу-силенну інших чиновницьких «пєсєн і плясок» навколо вчителя і над ним…

Але враховуючи низьку оплату праці, зрівнялівку в нарахуванні зарплати, відсутність реальних критеріїв оцінки роботи педагога, ґвалтування педагогічної свободи вчителя… Учитель став ніким і нічим. Груз бюрократії дотискує тих, хто лишився. Нових немає і не буде. Проаналізуйте результати прийому на педагогічні спеціальності останніх трьох років…

4. Полінувалися зробити роботу над помилками після PISA – 2018. Як і після TIMSS-2007 і TIMSS-2011. Замінили її шоу. Шоу після оприлюднення результатів цих досліджень закінчилося і все пішло звичною дорогою…

Війна, тривоги, психологічні та соціальні проблеми лише ускладнили ситуацію. Отож і маємо те, що маємо.

Джерело