До повномасштабного вторгнення головним чинником, який гальмував розвиток публічної служби, був низький рівень винагороди. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Нацагентства з держслужби (НАДС) Наталія Алюшина.

За словами Алюшиної, критичність ситуації підтверджується довоєнною соціологією, коли 93% державних службовців були повністю або частково незадоволені рівнем заробітної плати. Йдеться про різні напрямки посад, але деякі є просто критичними.

Крім того, ситуацію погіршує міжвідомча міграція, коли з одних органів державної влади персонал перетікає в інші через вищу зарплату.

«Від нас, наприклад, люди пішли до НАЗК, бо там зарплата вища утричі. Я насправді рада за цих людей, бо вони знайшли те, що шукали, але такі очевидні диспропорції у зарплатах вважаю неприпустимими. Наші європейські партнери вважають нормальною і прийнятною практикою плинність кадрів, що сягає 7-8% на рік. У нас цей показник вище: наприклад, торік відсоток плинності кадрів на державній службі загалом був удвічі більшим за прийнятий у Європі. Люди звільняються, і питання низької заробітної плати є ключовим в готовності людини прийти на держслужбу, лишитися там чи піти звідти», – сказала очільниця Агентства з держслужби.

Як пояснює Наталія Алюшина, з початком війни Нацагентство держслужби втратило значну кількість держслужбовців. Частина з них, здебільшого жінки, виїхали за кордон із малолітніми дітьми. Дехто перебуває там у декретних відпустках, а коли ця відпустка завершується, звільняється, аби не повертатися в Україну. Попри це все, попит на державну службу є, багато людей подаються в структуру з Донецька та Луганська, з інших державних органів.

Загалом, за минулий рік по країні було призначено на держслужбу понад 26 тис. осіб. Вищий відтік був на початку війни, але зараз тенденція дещо стабілізувалася.