Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Василя Богача.
42-річний підполковник СБУ Василь Богач із позивним Домаха, загинув 8 травня 2022 року під час оборони Маріуполя на Донеччині. 4 квітня він отримав важке поранення. Відтоді перебував у шпиталі на «Азовсталі». Загинув, коли окупанти завдали авіаудару по заводу.
Василь народився у місті Волноваха Донецької області. Закінчив Донецький національний університет. Під час російсько-української війни служив у Службі безпеки України. Із 2014 року боронив рідну Донеччину від окупантів. Жив із родиною у Маріуполі. У 2015-му він зазнав політичних репресій та три тижні провів у Бахмутському СІЗО за сфабрикованою справою. Коли вийшов, повернувся до службових обов’язків. Згодом написав три книги під псевдонімом Іван Богдан: «Маріуполь 2014», «Патріотв'язні», «По той бік окопів».
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Василь разом із кількома колегами залишився в Маріуполі. Коли місто вже було оточене, він приєднався до військовослужбовців полку «Азов».
«Мій дідусь – ветеран Другої світової… Він би пишався, що один з його онуків став на захист України та нашого народу, будучи вірним присязі, а племінник (майор запасу) відразу записався до сил ТрО (Запоріжжя). А може й добре, що усього цього він не знав, не бачив. З Днем Пам'яті та примирення! Я пам'ятаю, діду! Перемога, яку ти здобув у 1945-му, і цього разу буде за нами», – написав Василь у своєму останньому дописі в день загибелі.
«У Василя на балконі завжди висів прапор України. Вася казав: «Я – майор СБУ, який ще прапор у мене має бути??!! А сусіди-сєпари, нехай сцять і бояться, бо я їм спуску не дам!» Брате, вічна тобі пам'ять і слава!!! Честь!» – написав товариш Борис Овчаров.
Понад пів року підполковник Богач вважався зниклим безвісти, поки результати ДНК не підтвердили його загибель.
Поховали офіцера на Лук’янівському кладовищі в Києві.
У Василя залишилися мама, дружина Альона та двоє синів: Іван і Богдан.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх, хто воював, усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Джерело
