Давайте глянемо на джерело. Стаття на ньому підписана невідомо яким Василем Садовим, що є явним стьобом на прізвище Лісового.

Тут дається файл нібито дисертації Лісового, який нібито взято з національного репозиторію академічних текстів. Це брехня, повного тексту дисертації тут немає, лише автореферат дисертацій Лісового і першого «оригінала», що писав на схожу тему, Арабчука. Матеріалів Зуєва, статтю якого нібито повністю передрав Лісовий, у цьому репозиторії нема.

Повний дисер Лісового геть не був скачаний з репозиторію, легко перевірити. Скачайте звідти будь-який файл, і в properties буде стояти сьогоднішня дата. Ані автора, ані «назви» в properties не буде жодних, тим більше таких дебільних, як fuckyoubill. Назва файлу буде кодовим числом. Але на файлі «дисертації» є автор і «назва», файл називається dis_Lisovyi, а дата створення в Ворді – 2019 рік. Лісовий захистився в квітні 2012-го. Тобто файл не є остаточною і офіційною версією дисертації, а максимум чернеткою, перезбереженою кимось через сім років.

Чому є підстави вважати, що звинувачення Лісового у плагіаті – це фейк?

Це доводить те, про що я писала вчора: дисертації Лісового ніхто не бачив. По ідеї вона має бути надрукованою і припадати пилюкою в бібліотеці університету Драгоманова, де він її захищав. Саме цей варіант - де, я певна, нема жодного плагіату – він і подасть на експертизу.

Далі, з записів на репозиторії видно, що свою тему Лісовий затвердив раніше Арабчука, а захищалися практично одночасно, з інтервалом у три місяці, тобто і писалося все це одночасно. Дисери пишуться роками. Жодної можливості внести Арабчука в список літератури Лісовий, цілком очевидно, не мав, бо Арабчук, по-перше, здав свій автореферат, коли дисер Лісового мав би бути вже готовий, а по-друге, Арабчук нічого цінного не написав. Навпаки, виникає підозра, що саме текст Арабчука – передрана чернетка Лісового.

Чому є підстави вважати, що звинувачення Лісового у плагіаті – це фейк?

Науковий керівник Лісового був ректором Драгоманова, де й проходили обидва захисти. Тобто логічно, щоб плагіатори шукали, що б такого цінного стибрити, саме у його аспірантів.

Арабчук же, людина 1948 року народження, писав свій перший кандидатський дисер 2011 року у франківському університеті нафти і газу. Його науковим керівником був інший викладач тієї ж кафедри публічного управління того-ж таки Івано-Франківського Національного Технічного Університету Нафти і Газу. Чому захист проходив у Києві в Драгоманова, це загадка. Саме він, «натхненник» дисертації Лісового, – на фото.

Тепер до статті Зуєва, майже повністю скопійованої в «дисер Лісовий». А.В.Зуєв – загадкова людина, нібито колись доцент Уманського національного університету садівництва. Про його ступені і про нього самого нічого не відомо.

Тобто Лісовий, який на той момент очолював Малу Академію Наук, передрав філософську працю у мислителів франківського нафтогазу та уманського садівництва, а не вони у нього, хоч він раніше почав писати? Ну ок.

Далі. Стаття Зуєва, яка вказана в бібліографії. Оце найцікавіше. Ця стаття всунута великими шматками, починаючи зі сторінки 77. Але її текст не в*яжеться з попереднім змістом.

Звернемо увагу на цитату Геллнера на с.78. У бібліографії Лісового вказана стаття Геллнера про націоналізм (етнічне самоусвідомлення), яка мала сенс з точки зору його теми, видана в російському журналі Вопроси Філософії в 1987 році, з відповідними сторінками. Але сама цитата Геллнера у Лісового подана з зовсім іншої роботи, «Розум і культура», яка вийшла в українському перекладі в 2004 році. Ця ж сама цитата вжита і в статті Зуєва, але Зуєв дає правильну бібліографію (тільки пише К замість Х, Харків).

То виходить, Лісовий передрав усю статтю, але не виправив посилання і не передрав бібліографію? Міг додати до своєї бібліографії цілих шість нових видань, два з яких до того ж були українськими перекладами. Міг би подати Кастельса в англійському оригіналі. Так зробили б абсолютно всі пошуковувачі, більше того - науковий керівник-академік не дозволив би цитувати джерела за чужою статтею і змусив би вказати першоджерело.

Чи міг теоретично Лісовий вставити в кількох місцях статтю уманського мудреця, яка не ліпилася до його теми, стибрити пару абзаців у сивочолого франківця і «забути» передрати бібліографію? Ну певне. Але ми цього всього не знаємо, бо, повторюю, файл «дисер Лісовий» – це не є остаточна дисертація Лісового. Ані його походження, ні особа «Садового» невідомі. Відоме одне, що цей компромат вилився акурат у день призначення Лісового міністром. А наша інтелігенція цю какашку схавала і сказала ням-ням.

Кажете, не ІПСО, а правда? Потрібна справедлива критика? Ну давайте дискутувати. По будь-якому пункту.

ПС: я поняття не мала, хто такий Оксен Лісовий, до його призначення міністром, і в очі його ніколи не бачила.

Джерело