На Харківщині люди, що в минулому мали залежність, об'єдналися і щодня їздять у найгарячіші точки, аби евакуювати місцевих з-під обстрілів, готують для харків’ян обіди, ремонтують підвали. З першими вибухами вирішили, що не можуть стояти осторонь. Це для них спосіб повернутися до повноцінного життя після курсів реабілітації, йдеться в ТСН. 

Щоранку волонтери сідають за кермо автобуса і не знають, чи повернуться. Втім, попри смертельну небезпеку вони продовжують цю справу, адже допомогаючи людям, вони рятують і себе. “ У мене були проблеми із залежністю від психоактивних речовин”, - каже один із волонтерів. 

“Я не витримав і почав тихенько вживати пиво, за пивом пішло вино”, - ділиться своєї історією зе один із волонтерів. 

Вони рятують життя людей, а ще не так давно і самі були за крок від смерті. “Я однією ногою в могилі був уже. Я зараз приїжджаю на ті райони, де жив і також привозив туди гуманітарну допомогу. Люди ті, які мене бачать, вони кажуть, що нам сказали, що тебе давно вже серед живих немає”, - розповідає Сергій. 

Він головний на пункті роздачі гарячих обідів для харків’ян. Понад десять років вживав наркотики, отримав допомогу у реабілітаційному центрі. Аби знову не потягнутися до голки вирішив допомагати людям. Його напарник теж колишній залежний. “Я почуваюся потрібним. Це реально надихає та мотивує”, - переконує Євген. 

"Я врятований" - так назвали свою волонтерську команду. Це шістдесят у минулому знедолених людей, у кожного своя історія боротьби. Втім, з початком війни їх об’єднало бажання рятувати людей і змінити своє життя. “Мене навпаки якось це згрупувало. Я маю на увазі, зібратися та йти далі. Залежна людина - вона так чи інакше, їй важливо бути потрібним, важливим, цінним”, - додає Євген. 

Вони розвозять харчі до найвіддаленіших населених пунктів, вивозять людей з-під обстрілів, облаштовують пункти обігріву, готують гарячі обіди та ремонтують підвали.

Максим за десять років наркозалежності втратив родину та друзів. До центру реабілітації його принесли на ношах, бо від сп’яніння відмовили ноги. Нині цей чоловік відремонтував близько сотні підвалів - проводив електрику, вивозив сміття та встановлював санвузли. “Коли я почав допомагати людям, відновлювати щось, то я зрозумів, що я не безнадійна людина. Я пам'ятаю, вивіз одного хлопчика із Салтівки і він стукає у машину. Я думав, він забув іграшку якусь чи ще щось. А він каже: дядько, дякую, ви мені врятували життя”, - пригадує Максим. 

Об’єднав усіх пан Дмитро, який у минулому теж мав проблеми з наркотиками. “Мені їх треба було задіяти всіх, щоб зайві думки в голову не лізли. 11 тисяч людей ми вивезли з Харкова та з деокупованої території. Знаю точно, що близько 4,5 тисячі тонн гуманітарної допомоги ми роздали. Близько 100 підвалів. Це 96 чи 100 підвалів ми відновили”, - розповідає Дмитро. 

У планах волонтерів ще почати ремонти житлових будинків, адже лише у Харкові їх понад 6 тисяч. До команди регулярно долучаются нові люди, які вже пройшли курси реабілітації і хочуть бути потрібними.

Читайте також:

Бажання кришити ворога у кожного вистачить на трьох: бригада “Едельвейсів” відбиває штурми на Сіверському напрямку

Рятувало диво: мешканці зруйнованих ракетою будинків у Запоріжжі розповіли, як змогли зберегти життя

Ракетний удар по монастирю МП в Одесі: чому Росія вирішила атакувати своїх же