Про це пише портал Народна Правда. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами. 

В Україні – весна та новий директор Національного антикорупційного бюро. Причому Семен Кривонос прийшов до НАБУ прямо з крісла голови Державної інспекції архітектури та містобудування. Структури, що дає "зелене світло" для будь-якого будівництва в Україні.

Маючи такий досвід, накопичивши знання, Кривонос безперечно розуміє, як працює система. Отже, ставши головою НАБУ, він просто зобов’язаний нарешті навести порядок на будівельному ринку. Було б навіть логічно, якби він розпочав свою діяльність на новій посаді саме зі знищення будівельної мафії. Ми, у свою чергу, готові допомогти розібратися в каламутних будівельних схемах, починаючи зі столиці.

Глава 1. Схематозники у кабінетах

Як не дивно, але корупційні зв’язки в кабінетах київської влади найпростіше та найнаочніше зобразити саме у вигляді графічної схеми. Що ми зробили.

Центральне місце у схемі будівельної мафії Києва посідає Денис Комарницький . Саме він через своїх підручних та ставлеників курирує усі профільні департаменти КМДА, комісії Київради та комунальні підприємства.

Також важливою фігурою у схемі є права рука Кличка, який забезпечує Комарницькому комунікацію із мером столиці Віталієм Кличком та силовим блоком. Що дозволяє корупційній системі функціонувати без перешкод.

Для обліку забудовників та акумулювання чорного налу на будівництві в місті працює розгалужена система бек-офісів. У частини їх головною функцією є безпосередньо прийом грошей за проходження всіх кіл дозвільного пекла. Інші орієнтовані на спілкування із замовниками та первинну обробку документів. У самих цих бек-офісах є низка цікавих особистостей, а займається їхньою роботою Олена Марченко. Вона – депутат Київради від “Батьківщини”, член Земельної комісії, а головне – права рука самого Комарницького.

Усі зацікавлені люди у Києві знають, що такі бек-офіси існують. А отже, і для НАБУ дізнатися їхні адреси та імена їхніх співробітників – не проблема. До того ж, якщо у правоохоронців виникне бажання розібратися в темі, то завжди можна поспілкуватися з Марченко – вона просто джерело корисної інформації, і за схемою видно, чому. Адже саме через Олену Марченко Денис Комарницький здійснює негласне керівництво департаментами та комісіями, залученими до будівельної схеми.

І першою ланкою у цій схемі є Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тому що саме він видає містобудівні умови та обмеження (ГУО), без яких не може розпочатися жодне будівництво у столиці. Вся комунікація з Архітектурою ведеться безпосередньо Марченко. Саме вона заходить сюди нарізати завдання директору департаменту, головному архітектору Києва Олександру Свистунову та начальниці управління регулювання забудови міста Валентині Святині, яка безпосередньо видає ГУО. Департамент та його робота повністю на контролі у Марченка.

Також вона курирує і Департамент земельних ресурсів КМДА – у щільній співпраці із заступником мера Петром Оленічем . Який координує роботу цього департаменту як профільний заступник Кличка.

До речі, буквально днями Оленич дав велике інтерв’ю, де цинічно розповів, що він – борець за землю киян та головний благодійник із земельних питань. Хоча насправді жодне рішення щодо землі не проходить повз нього і весь земельний дерибан столиці – на його совісті. Ще один “перл” з інтерв’ю – з Комарницьким він нібито познайомився рік тому. А як численні корпоративи, де вони тусувалися разом, про що знає весь столичний ринок? Як же його відвідування бек-офісів Комарницького, зокрема в IQ Business Center?

Але повернемось до Земельного департаменту. Його функція – готувати всі документи для розгляду профільною Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин . Яка серед іншого займається землевідведеннями, що є важливим етапом для будь-якого будівництва.

Очолює Земельну комісію Михайло Терентьєв. Він же організовує усі “шкурняки” дерибаном землі киян. Загалом курирує цей процес також Комарницький через Марченка, проте тут є інтереси ще двох груп впливу. Перша представляє інтереси забудовника Андрія Вавриша через народного депутата від “Слуги народу” Вадима Струневича, який неформально займається міською організацією СН. Друга представляє інтереси “Європейської солідарності” в особі Ігоря Кононенка, Олексія Засенка та Сергія Березенка через депутата Київради від ЄС Володимира Прокопіва.

Рішення про початок будівництва приймає Департамент державного архітектурно-будівельного контролю КМДА , він також контролює його перебіг та дотримання законодавства у процесі.

Раніше ця годівниця була одноосібною вотчиною відомих братів Горових, проте ті часи давно минули, і наскільки вони тепер залучені до схеми – питання відкрите. Але що достеменно відомо, що зараз Департамент курирує той самий Комарницький через ту саму Марченка і заступника мера В’ячеслава Непопа , також загалом підконтрольного Денису Сергійовичу. Згадайте хоча б той знаменитий аудіозапис їхнього “теплого спілкування”, де Комарницький на чому світ стоїть із матями та погрозами звітує цього чиновника. Комуніціюють Непоп та Марченко з департаментом через його директора Оксану Попович.

Окремо варто згадати Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Саме він відповідає за будівництво всіх великих комунальних об’єктів, де крадуться найбільші суми. Функцію куратора від Комарницького тут виконує Непоп, і не дарма. Нехай цей корупціонер із стажем уже не молодий, але хватки не втратив. Він чудово знає всі схеми та працює на свого господаря максимально ефективно. Забезпечуючи повний контроль над такими “жирними” КП, як “Спецжитлофонд”, “Житлоінвестбуд-УКБ”, а також Дирекцією капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”.

Глава 2. Мафіозі будівельного ринку

Ми не даремно згадали “мафію”, тому що всі учасники будівельного ринку столиці є по суті великою, хай і різношерстою, сім’єю. І будівництво у місті – сімейний бізнес, де кожен іншому друг-брат-сват.

Пройдемося для початку найгучнішими іменами, які на слуху у всіх киян і працювати за якими НАБУ та іншим правоохоронним органам буде найпростіше через велику кількість інформації щодо них.

Дмитро Ісаєнко – головний будівельний ньюзмейкер країни останніх днів. Завдяки резонансу у ЗМІ віддаємо йому почесне перше місце. А все тому, що він уже здобув підозри від НАБУ! Щоправда, поки що лише по одному епізоду… Але для народного депутата від ОПЗЖ це явно ще не вечір. Як і для його компанії Perfect Group, будівництва якої поки що працюють, але чи надовго?

Партнери Ісаєнко – Влада Молчанов, Ігор Кушнір та Вадим Столар. Але про всіх по порядку.

Не менш почесне друге місце по-джентльменськи віддаємо Владі Молчановій – залізній леді, яка свого часу виграла війну з Юрою Єнакіївським за ринок “Столичний”. Співвласниця Stolitsa Group, Novus будує багато і тому є активною учасницею схем. У багатьох об’єктах є партнером того ж Ісаєнка, Кушніра, Столара та Комарницького.

Також до конфлікту з Юлією Тимошенко курирувала київську “Батьківщину” – поки дві левиці не посварилися за розподіл потоків.

Ігор Кушнір – незбивний голова “Київміськбуду”. На даний момент – один із найбільших гравців ринку, відповідно – найбільший поповнювач чорної каси для будівельної мафії. “Улюбленець” інвесторів “Укрбуду”, яким він добудовує житлоплощі після краху останнього.

Давній партнер та друг Столара. Також є інформація, що його зараз “стрижуть” Комарницький і кум мера. Не чужий і політик – є “співвласником” міської “Батьківщини” через Володимира Слончака та Юрія Зубка.

Вадим Столар – колишній смотрящий за Київом, як і Ісаєнко – нардеп від ОПЗЖ, щоправда, поки що без підозри, але обшуки в нього вже були. Його асоціюють із компаніями ENSO та bUd development, у зв’язку з чим у них виникають проблеми з правоохоронцями.

До 2019 року справи у місті у нього йшли дуже добре, чого не скажеш про сьогоднішню ситуацію. Все тому, що Столар має особисту ворожнечу з Кличком і Комарницьким. Як міняються часи – адже за кілька років до того мер Києва публічно вітав його з днем народження…

За нашою інформацією, партнерами Столара є Кушнір, М

Джерело