“Як і багато людей нашої професії, ми з чоловіком (Олексієм Хільським, артистом театру та кіно – прим авт.) залишились без роботи. Олексій без вагань вступив до лав ЗСУ і з початку війни майже весь час на передовій”. 

“Перші два місяці ми з дочкою гостювали у Чернівцях. Я не могла знайти собі місця. Треба було щось робити. Ми повернулися до Києва, і я вирішила спробувати працювати в кав’ярні поруч з нашим будинком”. 

Професія бариста, фахівця з приготування кави, доволі молода – їй лише 50 років. В Україні вона з'явилася не так давно.

Які професії будуть актуальними в повоєнній Україні

“Варити каву я не вміла. Але наважилась, прийшла на співбесіду, пройшла практику кілька днів по шість годин, склала екзамен і стала до роботи, – розповідає Надія. – Окрім того, що я маю знати все про каву, її сорти, способи обсмаження, підібрати правильний помел зерна і працювати з обладнанням, я ще повинна розумітися і на кондитерському асортименті кафе: складі всіх тортиків і кондитерських виробів. Мені повезло, що ми працюємо по двоє, тож дівчата-напарниці дуже допомагали на початку”. 

Нещодавно Олексій Хільський приїздив додому на лікування з Бахмута і вже знову повернувся на передову. Вони з Надією переконані, що після Перемоги їхня професія знов буде затребувана, і мріють до неї повернутися. 

“Я дуже хочу знову займатися улюбленою справою, – ділиться Надія. – Потихеньку, зʼявляються пропозиції по роботі: нещодавно мені пропонували зіграти в антрепризі, але я відмовилась, бо не можу їхати далеко від дому. Просто страшно за дочку. В кавʼярні мені зручно, бо коли повітряні тривоги, обстріли, то я біжу до неї. Мені тут подобається: я уявляю, що я героїня якогось фільму, котра працює в такому закладі. Подобається бачити людей, це спальний район, і люди приходять одні й ті ж, ти знаєш майже все про всіх, як бармен в нічному клубі. Мені не соромно мити тут підлогу і унітаз. Бо зараз такі виклики – треба працювати і піднімати економіку країни. Завдяки цій роботі я маю можливість постійно донатити на ЗСУ”.   

Війна внесла свої корективи на ринку праці, він не є однорідним як за регіонами, так і за галузями. Велика частина виробництва і підприємств на окупованих територіях або в зоні бойових дій зупинилися. Певні галузі, навпаки, розвиваються. Так, зокрема, мережі супермаркетів електроніки ще чотири місяці тому вийшли на довоєнні рівні продажів. 

“Затребуваність певних професій наразі така сама, як і до війни. Є ті, яких більше, ніж є попит на них, а є ті, яких не вистачає. Якщо ми говоримо про юристів, бухгалтерів, фінансистів, їх, як і останні 5-6 років, більше, аніж вакансій. Не вистачало менеджерів з продажу, але зараз ситуація покращилась. Сфера ІТ має високий попит. Дуже не вистачає енергетиків, інженерів та технічних спеціалістів”, – пояснює Альона Кавка, HRD KNESS, медіа hr-експертка.

Багато українських чоловіків вже не повернуться з війни. Тож, спеціалісти кажуть, що жінки мають опановувати певні професії, які раніше вважалися чоловічими.

“Це може бути водій таксі, громадського транспорту, далекобійник, автозаправник, вахтер, слюсар, охоронець. Вже зараз ці професії віддають жінкам”, – говорить Альона Кавка.

Після Перемоги ситуація з працевлаштуванням має значно покращитись, жодна професія не буде зайвою, скрізь будуть затребувані професіонали. В цьому переконаний Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка: “Навіть з зі стрімким розвитком сучасних технологій та штучного інтелекту сказати, що в повоєнній Україні не потрібні будуть юристи чи бухгалтери, не можна. Зміниться сама сутність професій. Потрібні будуть люди, які вміють будувати – не лише будівельники, а й ті, хто вміє організувати процес: проєктувальники, логісти; ті, хто займається оздобленням, хто виготовляє будівельні матеріали – різні спеціалісти високої кваліфікації. Не тільки технологи, які зможуть відновити агробізнес, не лише спеціалісти з харчової промисловості, а й люди, які будуть вміти правильно опанувати кошти разом з міжнародними експертами”. 

“Попит буде на абсолютно всі професії, бо будуть відбудовуватися бізнеси. Важливо, щоб бізнес залишився в Україні. Буде запит на середній менеджмент і керівників. Великий попит очікується на технічні спеціальності, ІТ-спеціалістів. Дуже будуть потрібні науковці: розробники, хіміки, фізики, електронщики. І оскільки ми вже маємо професійну армію, окремим напрямом спеціальностей обов'язково стане військова: військові юристи, лікарі, психологи, реабілітологи”, – говорить Альона Кавка.

Післявоєнна Україна потребуватиме багато спеціалістів з реабілітації військових. 

“У нас має бути власне якісне протезування і оновлена медицина. Багато хлопців вже без кінцівок, вони втратили частину себе, захищаючи Батьківщину. В процесі адаптації і реабілітації має бути задіяно чимало фахівців – медиків і психологів: всім знадобиться і профілактична, і лікувальна робота. Для наших ветеранів мають створюватися освітні платформи, а роботодавці зобов'язані забезпечити їх робочими місцями, аби вони себе відчували бажаною часткою ринку праці. Для розгалуженої мережі підтримки військових потрібен великий пул психологів. Потрібно розуміти, що їх не готують за кілька місяців: це має бути фундаментальна освіта, вона потребує часу”, – переконана Тетяна Пашкіна, експертка з підбору персоналу.

Вже зараз Міносвіти та науки пропонує онлайн курси, на яких можна безкоштовно опанувати перспективні професії: будівельний деревообробник, електромонтажник з освітлення, кухар, майстер готельного та ресторанного обслуговування, муляр, слюсар, токар, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, агент з організації туризму та інші. Тривалість курсів – від 10-ти місяців до півтора року. 

“Якщо зараз є перенасичення певних фахівців в певній сфері, то це тимчасово. Після Перемоги в кожній сфері фахівців буде не вистачати. Треба ставати професіоналами, бо попит на українців буде дуже високим”, – запевняє Андрій Длігач. 

“Я впевнена, що дуже затребуваною стане туристична галузь: буде велика цікавість до того, що таке є Україна, а отже, і попит на турагентів, перекладачів, екскурсоводів, робітників готельно-ресторанного бізнесу”, – говорить Тетяна Пашкіна.

Повоєнній Україні знадобляться освітяни: викладачі і вчителі, розробники нових освітніх програм. 

“Багато дітей виїхали за кордон і побачили там нові методи навчання. Коли вони повернуться, не всім буде цікаво сидіти 45 хвилин і піднімати руку по змаху пальця вчителя. Потрібна оновлена навчальна база і перекваліфіковані вчителі, щоб діти з батьками не повернулися туди, де їх навчають краще”, – впевнена Тетяна Пашкіна.

Будь-якому українцю знадобиться знання іноземної мови – що в сервісній, що в індустріальній сферах. Це одразу збільшує вартість фахівця. 

“Потрібні будуть люди, які вміють працювати з міжнародними організаціями, аби отримувати гранти і їх розподіляти. Фахівці з грантового фінансування, адже основним сектором економіки буде саме грантове фінансування Європейського Союзу та інших країн. Спеціалісти з тендерних закупівель, адже буде зʼявлятися більше платформ: не лише  Prozorro, а й європейські майданчики. Чим компетентніші фахівці, тим краще буде управління фінансами і це важливо для України в найближчий час”, –  переконаний Андрій Длігач.

Тож, на що потрібно зважати у виборі майбутньої професії? Спеціалісти радять скористатися численними онлайн-курсами, аби ознайомитися зі специфікою роботи і зрозуміти, чи підходить вона вам.

“Світ рухається вперед швидко, на багажі знань просидіти до пенсії не вдається. Зараз існує дуже багато різних платформ, які пропонують і курси з іноземних мов, і з математики, і з психології, і з планування сімейного бюджету. З чого завгодно – було б бажання, натхнення і розуміння, навіщо вам це. Вони є платні і безоплатні. Там цілком можливо ознайомитись з методами і зрозуміти, цікаво вам це чи ні”,–  каже Тетяна Пашкіна. 

“Не вважайте свою професію вироком на все життя – професію можна і потрібно змінювати час від часу. Але для цього треба постійно навчатися. Не дивитися, хто затребуваний зараз, бо за кілька років попит може змінитися. Обирайте професію за власним покликом, бо тільки так ви зможете стати професіоналом. А професіоналів не вистачає в будь-якій сфері”, – запевняє Андрій Длігач.

Можна знайти тимчасову роботу, щоб заробити гроші, але задоволеними і затребуваними ви будете лише тоді, лише якщо робота буде вам до душі. 

“Лише справа вашого серця дає сили, надихає і розвиває. Подумайте, про що ви мріяли в дитинстві, що вам подобається робити вдома. Можливо, це підкаже вам, куди рухатись”, – радить Альона Кавка.

“Вік – не перепона для зміни професії. Треба, щоб робота обов'язково подобалася. Бо немає нічого гіршого, якщо ти будеш проводити час на роботі, як на каторзі. Це жахливо. Не боятися нових викликів і випробувань. У будь-якій роботі можна знайти кайф, але якщо робота не подобається, цим категорично не варто займатись, треба шукати щось інше і рухатися далі”, – переконана Надія Хільська.

Джерело