Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, побоюючись санкцій, ексдружина президента країни-агресорки РФ Володимира Путіна почала продавати квартири.

Журналіст Politico спробував відстежити слід Людмили Путіної досліджуючи європейську розкішну нерухомість, яку тепер уже Очеретна, та її чоловік накопичили за десятиліття після того, як її шлюб із російським президентом розпався. Він знайшов розкішну квартиру, розташовану за 20 хвилин ходьби від пляжу в Марбельї, курортному місті на всіяному знаменитостями Коста-дель-Соль Іспанії. Вона коштувала приблизно 1,1 мільйона євро, коли її купили в 2014 році, і відтоді ціни на нерухомість лише зростали.

У розслідуванні зазначають, що після розлучення Очеретна вела інтенсивне приватне життя; щоправда, її шлюб у 2015 році з Очеретним — любителем триатлону Ironman, молодшим за неї на 20 років — тримався в таємниці, аж поки журналісти не виявили, що Людмила змінила прізвище, передає "24 канал".

Ексдружина очільника Кремля почала продавати квартири: Politico вийшло на слід Людмили Путіної у Європі (фото)

"Пара не входить до списку санкцій Європейського Союзу, але це може швидко змінитися; адже Лондон вже ввів під санкції Очеретну та її дорослих дітей. Якби Брюссель послідував цьому прикладу, це могло б раптово залишити квартиру та решту їхнього європейського портфоліо недосяжними", – пояснює журналіст терміновий продаж нерухомості.

Після розлучення з Путіним, Людмила стала "майже невидимою".

Путін та Очеретна тісно пов'язані й дотепер

Поступово Людмила почала сходити зі сцени... і Путін все більше з'являвся одиноким". Їхній шлюб закінчився, як вони оголосили, "спільним рішенням".

"Можливо, шлюб і закінчився, але аспекти відносин – зокрема, їх фінансова складова – продовжилися", – додав розслідувач.

Шлюб Очеретних, про який ніхто не повідомляв, відбувся в період, коли портфель нерухомості пари швидко розширювався.

Квартира в Марбельї – одна з двох в місті, які Очеретний придбав незадовго до весілля. Першу Очеретний купив у 2011 році приблизно за 800 тисяч євро, а другу – у 2014 році за понад 1 мільйон євро.

Politico пише, що реєстраційні документи свідчать, що квартири досі залишаються його власністю.

"За останні десятиліття цей район став магнітом для російських грошей. Близько 3 тисяч росіян офіційно проживають у Марбельї, реальна кількість набагато більша", – цитує видання місцевого рієлтора.

Зауважують, що Велика Британія ввела санкції й проти Очеретної в рамках спроби "вдарити по фінансовому каналу Путіна", посиливши контроль над президентом і його найближчим оточенням, але ЄС і США поки що виключили її та її чоловіка зі свого списку.

"Проте той факт, що Очеретні не стали мішенню ЄС, не означає, що вони ніколи не стануть", – вважають журналісти.

Нерухомість у Швейцарії: що відомо

У 2015 році, приблизно в той самий час, коли Очеретний одружився з Людмилою, він придбав розкішну квартиру в Давосі. Оголошена вартість якої на момент купівлі становила приблизно 3 мільйони євро.

Однак, журналісти звернули увагу на інше: Очеретний зміг купити квартиру в Швейцарії попри те, що швейцарські закони забороняють іноземцям купувати будинки, за винятком низки обставин.

Ще одним "видатним доповненням" до портфоліо Очеретного є ексцентрична вілла в стилі артдеко Вілла Сузанна, що розташована приблизно за 6 кілометрів від курортного міста Біарриц на південно-західному узбережжі Басків у Франції.

"Вілла Сузанна – не єдина нерухомість у місті, пов'язана з російським президентом. У 2012 році Кирило Шамалов, тодішній чоловік Катерини Тихонової — молодшої доньки Путіна і Очеретної — купив будинок за 3,5 мільйона євро з видом на море",– наголосили розслідувачі.

Схоже, що Путіна із колишньою дружиною і досі пов'язує багато спільного, особливо нерухомість.

Нагадаємо, раніше ми писали, що носила Людмила Путіна, коли була першою леді Росії.

Читайте також:

Таємний роман "фюрера" Путіна та олімпійської чемпіонки Кабаєвої: що про нього відомо

"Тяжкий" люкс кремлівського диктатора: одяг, аксесуари та інші "іграшки" Путіна

Таємні діти "фюрера" Путіна: скільки їх і що про них відомо

Джерело