З початком повномасштабної війни велика кількість українців отримали психологічні травми. Як можна допомогти собі, як позбутися тривожності та її наслідків в етері Українського радіо Житомир розповіла завідувачка кафедри соціальної та практичної психології ЖДУ імені Івана Франка, кандидатка психологічних наук, доцентка Наталія Портницька.

За її словами, дослідження стану психічного здоров'я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни, проведене спільно ГО "Безбар'єрність", Gradus Research Company та МОЗ України восени 2022 року, показало, що стрес або сильну знервованість останнім часом відчували сімдесят відсотків опитаних. Переважно це жінки та люди віком від 25 до 34 років.

"Проводити дослідження під час війни – це, з одного боку, орієнтир на тих людей, які в принципі почуваються більш-менш окей і готові відповідати на питання, – каже Наталія Портницька. – Але, з іншого боку, це зростання тривожності має позавіковий контекст. Бо зростання тривожності у людей старшого віку так само є, але вони не мають звички звертатися по психологічну допомогу. Для людей віком 25 – 35 років звернутися по таку допомогу є нормальним. Це ті, хто розуміє, що з ними відбувається щось не так, можуть спостерігати за собою, не соромляться просити про допомогу".

Наталія Портницька каже, що підлітки теж відчувають високий рівень тривожності.

"Ми проводили також паралельні мінідослідження. Понад шістдесят відсотків опитаних не відчували контролю за своїм життям протягом останнього часу, останнього місяця. Понад половина з них мали труднощі з плануванням життя і реалізацією планів", – каже Наталія Портницька.

За словами психологині, нині є багато фахової літератури, інтернет-публікацій, різноманітних відео, де описуються прості способи допомоги собі, коли підвищується тривожність.

"І це є тим рівнем самодопомоги, який кожен собі може надати, – каже Наталія Портницька. – Якщо людина може повернутися до робочого стану чи виконувати побутові справи – це означає, що вона може впоратися з цією тривогою. Але якщо це не вдається і тривога присутня тривалий час, тривожні думки постійно крутяться в голові, а прочитана новина вибиває з колії на пів дня – то це вже ті моменти, коли треба звертатися по допомогу. Наприклад, коли стан апатії, бездіяльності триває понад два тижні і більше – це вже дзвіночок для звернення до фахівця. Якщо апатія присутня день-два, людина у вихідні відіспалася і повертається до справ, то це означає, що вона може допомогти собі сама".

Наталія Портницька каже, що проєкт "Психічне здоров'я для України" містить цілий розділ доступних, коротких і практичних рекомендацій для широкого кола людей. Ці поради можна використовувати і для допомоги близьким.

Аби відновити нормальний стан, коли "думки не дають спати", Наталія Портницька радить:

"Телефон не може бути поряд за дві години до сну, тим паче не варто займатися гортанням стрічки новин. Новини активізують тривожні думки. Крім цього, "синє світло" в телефоні збуджує нервову систему. Розважальний контент також змушує мозок замість переходу від стану бадьорості до стану сну опрацьовувати інформацію. Для переходу потрібен час. Краще прийняти душ, подихати свіжим повітрям, випити гарячого чаю чи молока, загорнутися в плед і полистати книжку".

Наталія Портницька каже, щоб почуватися більш-менш стабільно і комфортно, потрібен баланс емоцій.

"Хоча б мінімальну зарядку в домашніх умовах теж можна зробити. Маємо розуміти, що негативні емоції накопичуватимуться. Тож має бути баланс. Якщо на одній шальці терезів негативні емоції – на іншій мають бути позитивні. Це може бути філіжанка кави з друзями, або просто взяти какао, гарячий шоколад, або просто пройтися вулицею, прогулятися з домашньою тваринкою, знайти хобі".

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube