24-річний рівнянин Дмитро Воронський за допомогою системи залпового вогню знищив колону російської техніки. Це понад пів сотні одиниць спецтехніки за 10 хвилин, розповів боєць Суспільному. За це президент нагородив його орденом.

54 одиниці спецтехніки Дмитро знищив у перші дні вторгнення в місті Попасна, що на Луганщині.

"Їхала колона, ми чекали цю колону. День чи два ми її шукали. В результаті вона їхала і я її одним пакетом розбомбив. На той момент нам треба було під'їхати дуже близько, тому що вони їхали далеко, а Град стріляє всього на 21 кілометр. І ми виїхали буквально за п'ять кілометрів від лінії і швидко спрацювали", — каже Дмитро Воронський.

Читайте також: "Замовила у мами смаколики, які хотіла": сестра полонянки з Рівненщини Мар'яни Мамонової прокоментувала її повернення

За це Дмитру президент України присвоїв орден “За мужність” III ступеня.

"Нам оця руснява мова, руснява музика взагалі не потрібна. Вони прийшли, думаючи, що вони дуже сильна армія з таким великим територіальним об'ємом країни. І з'явилися військові, які дали їм лящів", — додає військовий.

Дмитро вирішив піти в армію слідами батька, який також військовий. Два роки тому вступив на контрактну службу в 24 окрему механізовану бригаду. Вперше побачив, що таке війна у червні 2021 року в зоні ООС. Повернувшись додому, познайомився з Лізою, яка стала його дівчиною. Потому знову поїхав воювати.

"Страшенно переживала, намагалася допомогти, збори гуманітарки влаштовували. Постійно на зв'язку були, старався мені писати навіть під час тих обстрілів. Постійно тримав мене в курсі, як він, що він. Бо дуже сильно хвилювалася за нього. Я не знала, де саме він знаходиться, в яких він взагалі умовах. Взагалі уявлення не мала", — розповідає дівчина Дмитра Ліза Крук.

20 лютого 2022 Дмитра відправили на вогневі позиції Луганщини. Через 4 дні, 24 лютого, очікування змінилися на інтенсивні бої.

"Ми виїхали для очікування якихось нападів чи проривів, чи ще щось. Ми спали тоді в машинах, на вулиці холодно. Десь година шоста ранку, мені дзвонить мама, каже, що війна. Прийшов наказ і ми вже поїхали працювати, працювати активно. Працювати цілодобово. З ночівлею, теж в машинах, на вогневих позиціях"

Найважче було, коли потрапив під тригодинний обстріл, тоді російські війська пошкодили техніку, а він травмувався.

"Був прорив Луганській області, я виїхав на вогневу позицію. І мене зловив російський танк. І виходить, що поки я стріляв з Граду, по мені почалися приходи. І в моменти, коли ми тікали, в мене розірвалися колінні зв'язки", — пояснює боєць.

Попри запеклі бої, зі слів Дмитра, жарти допомагали не впасти духом.

"Мертва русня... Ну, відвойовані позиції, успіхи взагалі ЗСУ на фронті, дух людей, які живуть в окопах, працюють кожного дня по цілях. Це дійсно дуже підіймає дух".

Кілька місяців Дмитро проходив реабілітацію, а тепер повертається на службу. Сподівається, що зможе бути корисним на вогневих позиціях, або хоча б займатися ремонтом машин на фронті.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter

Джерело