«У країні дефіцит вугілля», «ми не переживемо зиму», «комуналку знову підвищують» – такі тези щоосені продукують політики.
Рух «Чесно» вирішив перевірити енергоефективність приміщень Верховної Ради й з'ясував, що за рік парламентські будівлі витрачають майже 25 млн гривень на оплату комунальних послуг. І про це народні депутати не говорять.
«Енергоефективна Рада»
У стінах Верховної Раді політики перебувають значну частину свого часу, але не сплачують за надані комунальні послуги зі свого гаманця. І, звісно, не порушують питання енергоефективності приміщення.
Для аналізу Рух «Чесно» взяв у Апарату Ради дані за 2020 рік щодо адміністративних будівель парламенту. Їхнім балансоутримувачем є Управління адміністративними будинками Апарату ВРУ.
Далі за витратами по загальній сумі комунальних послуг – будинок на Грушевського, 5 (будівля пленарних засідань). За 2020 рік держава оплатила майже 4 мільйони 830 тисяч гривень.
Саме у цьому будинку досить дивним щодо споживання електроенергії видався літній період. Адже один місяць нардепи взагалі не мають пленарних засідань, а об’єми споживання електроенергії у третьому кварталі – вдвічі більші за зимові місяці. Можливо, такі аномалії пов’язані з загальною системою кондиціонування, яка вмикається на весь будинок.
Зауважимо, що у другому півріччі на Грушевського, 5 різко зростає споживання і водовідведення холодної води. Причини такої різниці у показниках – невідомі.
Водночас ми бачимо, що на побутові відходи – нульові витрати. І це не єдина будівля, де взагалі немає такої статті витрат. Ймовірно, побутові відходи з цієї та інших будівель калькулюють у складовій тарифу на Садовій, 3а.
Далі, відповідно до сум у платіжках за комунальні послуги, будівля за адресою Садова, 3. Там розташовані Секретаріати депутатських фракцій та частина Апарату Ради. Всього торік за житлово-комунальні послуги держава заплатила понад 2 мільйони 990 тисяч гривень.
Рух «Чесно» поцікавився у ВРУ щодо таких аномалій у споживанні комуналкою. В Управлінні адміністративними будинками Апарату пояснюють, що минулого року у зв’язку з запровадженням карантинних обмежень через Covid-19 доступ до будинків було обмежено та організовано роботу дистанційно, змінено розклад пленарних засідань, обмежено у загальному кількість відвідувачів ВРУ, а у четвертому кварталі було відновлено нормальний режим роботи.
Будівля, яка перебуває на балансі у ВРУ за адресою Грушевського, 18/2, де зазвичай відбуваються засідання парламентських комітетів та фракцій, споживає трохи менше. Сума за житлово-комунальні послуги – понад 2 мільйони 580 тисяч гривень.
І тільки на прикладі будівель ВРУ можна осягнути, наскільки більше заплатить держбюджет (у прямому сенсі з наших податків) за комуналку через такі «сезонні» популістичні рішення.
Натомість 12 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон «Про енергетичну ефективність», який ухвалив парламент 21 жовтня. Закон направлений на створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки.
Однак, як ми вже побачили з відповіді Апарату ВРУ та пропозицій нардепів, – енергоефективні заходи саму Верховну Раду оминуть і цього разу.
«Боротьба» з тарифами
Щоосені народні депутати піаряться коштом популістичних обіцянок, наприклад, списати всю заборгованість для населення, або ж і взагалі звільнити громадян від сплати комуналки.
Щоосені уряд розводить руками та намагається погасити пожежу, яка тліла десятиліттями. Себто маневрувати між економічною реальністю та політичною доцільністю, а саме – стримати зростання тарифів на житлово-комунальні послуги для побутових споживачів. Але різниця в ціні покладається на держбюджет, який формується з тих самих податків громадян.
Тільки з початку шостої сесії Рада дев’ятого скликання зареєструвала близько 7% законопроєктів, які стосуються зниження тарифів на комунальні послуги та покращення життя українців у цій сфері. А починаючи ще з серпня депутати з різних політсил почали гучно заявляти, що населення не переживе цю зиму, говорити про дефіцит вугілля, «тарифний геноцид».
Місце «найбільших борців» з тарифами намагаються поділити між собою група Вадима Новинського та депутати від фракції «Опозиційної Платформи – За Життя».
Часто ці законодавчі ініціативи не підлягають здоровому глузду та піддаються нищівній критиці Головного науково-експертного управління Апарату Ради, яке, за регламентом, змушене їх аналізувати та надавати свої висновки.
Народні депутати від фракції «ОПЗЖ» цьогоріч у вересні зареєстрували законопроєкт про встановлення мораторію на підвищення тарифів на компослуги та мораторію на припинення надання цих послуг у період пандемії». Це альтернативний законопроєкт до проєкту представника «Слуга народу» Максима Заремського. Однак останній запропонував заборонити припинення надання компослуг громадянам у разі їхньої несплати або оплати не в повному обсязі.
Усе ті ж нардепи від фракції «ОПЗЖ», Наталія Королевська, Валерій Гнатенко, Юрій Солод, пропонують внести зміни до законодавс
Джерело
