Суддя Печерського райсуду Києва задовольнив клопотання слідчого Держбюро розслідувань та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому прем’єр-міністру Миколі Азарову, підозрюваному у вчиненні державної зради за попередньою змовою групою осіб. Про це йдеться на сайті ДБР.

Досудовим розслідуванням встановлено, що зміст та умови угоди між Україною та РФ з питань перебування Чорноморського флоту Росії в Криму були нав’язані тодішнім президентом РФ Дмитром Медвєдєвим Азарову напередодні підписання.

Прем’єр, зазначається, розуміючи наслідки для України, свідомо погодив проєкт документа. Цим Азаров сприяв реалізації інтересів РФ під час погодження угоди та її імплементації.

ДБР отримало оригінали документів, які свідчать про дії Азарова на шкоду територіальній цілісності України, що в подальшому призвело до окупації Криму Росією.

За версією слідства, це все здійснювалося за змовою з експрезидентом-втікачем Віктором Януковичем, якому вже повідомили підозру в цій справі.

«Обрання Азарову заочного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть підстави звертатись із запитами щодо надання міжнародно-правової допомоги про його екстрадицію, а також дозволить ініціювати питання про здійснення спеціального досудового розслідування», – додали у ДБР.

Як повідомляв «Главком», паралельне розслідування у справі щодо Харківських угод веде Служба безпеки України. Зокрема, у серпні спецслужба оприлюднила низку повісток про виклик на допити колишніх і теперішніх високопосадовців у кримінальному провадженні за статтею «Державна зрада».

Зазначимо, що 11 березня Рада нацбезпеки і оборони доручила Службі безпеки України з’ясувати, як народні депутати шостого скликання Верховної Ради голосували за Харківські угоди у 2010 році та у разі підтвердження ознак державної зради – порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 Кримінального кодексу України.

Нагадаємо, 21 квітня 2010 року у Харкові підписана «Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України», яка подовжила термін перебування ЧФ РФ у Севастополі до 2042 року, в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. У пресі ці домовленості отримали назву «Харківської угоди».

27 квітня 2010 року нардепи від опозиції спробували зірвати ратифікацію Харківських угод, однак зустрілися з небаченим досі тиском з боку влади.

Через два тижні після анексії Криму, Державна дума РФ денонсувала три україно-російські угоди 1997 року, що стосувалися параметрів поділу Чорноморського флоту, статусу його перебування в Україні, взаєморозрахунків з цього питання, і «Харківську угоду» 2010 року. 1 квітня 2014 року відповідний закон був схвалений Радою Федерації РФ і наступного дня підписаний президентом РФ Володимиром Путіним.

Джерело